2-е к Тимофею 1

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Вітання

1 ^1-2 Вітання від Павла, волею Божею апостола Ісуса Христа, посланого розповісти людям про обітницю життя в Ісусі Христі, до Тимофія, улюбленого сина. Нехай благодать, милість і мир від Бога Отця і від Господа нашого Ісуса Христа будуть з тобою.

Подяка і заохочення

³ Я дякую Богові, Якому служу, як і прабатьки мої, з чистим сумлінням, що постійно згадую тебе у своїх молитвах вдень і вночі. ⁴ Пам’ятаючи сльози твої, я палко бажаю побачити тебе, щоб сповнитися радістю. ⁵ Я згадую про твою щиру віру, яку перше мали твоя бабуся Лоїда і твоя матір Евнікія. Я певний, що ти маєш таку ж саму віру.

⁶ Тому нагадую тобі, і надалі розпалюй полум’я дару Божого, що ти дістав, коли я поклав свої руки на тебе. ⁷ Бог дарував нам не Дух боягузства, а дух сили, любові й самовладання.

⁸ Тож не соромся свідчити про Господа нашого і не соромся мене, кинутого за грати заради Нього. Приєднайся до мене в стражданнях моїх за Добру Звістку з силою, дарованою тобі Богом.

⁹ Всевишній спас нас і покликав до святого життя не за те, що ми зробили, а через волю Його і благодать, які були вже дані нам в Христі Ісусі перед початком часів. ¹⁰ Але лише тепер вона виявилася нам, коли прийшов Ісус Христос, наш Спаситель. Він знищив смерть й, через Добру Звістку, відкрив нам шлях до життя і безсмертя.

¹¹ Для того, щоб поширювати цю Добру Звістку, мене було призначено проповідником, апостолом і вчителем. ¹² І саме з цієї причини зараз я страждаю, але не соромлюся, бо знаю Того, в Кого повірив. Я певний, що Він здатний захистити усе, що довірив мені^[a], аж поки той День не настане.

¹³ Тримайся того зразка істинного вчення, що почув від мене, роби це з вірою і любов’ю, які ми маємо в Ісусі Христі. ¹⁴ Зберігай це дорогоцінне вчення, яке було довірено тобі Духом Святим, котрий живе в нас. ¹⁵ Як ти знаєш, усі, хто з Азії, покинули мене. Серед них Фіґел та Ґермоґен. ¹⁶ Нехай Бог явить милість дому Онисифора, бо він багато разів підбадьорював мене і не соромився, що я знаходився у в’язниці. ¹⁷ Навпаки, прибувши до Рима, він наполегливо розшукував мене, аж поки не знайшов. ¹⁸ Нехай же Господь пішле йому милість того Дня. Ти сам дуже добре знаєш, скільки він допомагав мені в Ефесі.