2 Летопись 25

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Амазія, цар Юдеї

25 Амазії сповнилося двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом двадцяти дев’яти років. Його матір звали Єгоаддін і була вона родом з Єрусалима. ² Він робив те, що було правильне в Господніх очах, але не від щирого серця. ³ Зміцнивши свою владу, він стратив тих вельмож, які вбили його батька-царя. ⁴ Але він не повбивав їхніх синів, бо діяв згідно з тим, що записано в книзі Закону Мойсея, де Господь наказав: «Батьків не слід вбивати за провини дітей і дітей не можна вбивати за вчинки батьків—кожен має прийняти смерть за свої власні гріхи»^[a].

⁵ Амазія скликав усіх юдеїв і за родами підпорядкував їх командирам тисячних та сотенних загонів—усіх юдеїв та веніаминіїв. Тоді він зробив перелік усіх, кому виповнилося двадцять років і старше і з’ясував, що їх було триста тисяч чоловік, придатних для військової служби, тих, хто вправно володів списами та щитами. ⁶ Він також найняв сто тисяч воїнів з Ізраїлю за сто талантів^[b] срібла.

⁷ Але до нього прийшов чоловік Божий і сказав: «О царю, ці війська ізраїльські не повинні виступати з тобою, бо Господь не з ізраїльтянами та ні з ким з людей Ефраїмових. ⁸ Навіть якщо ти підеш і відважно битимешся, Бог завдасть тобі поразки від ворога, бо у владі Божій допомогти чи завдати поразки».

⁹ Амазія спитав чоловіка Божого: «А як же з тією сотнею талантів, шо я заплатив ізраїльському війську?»

Чоловік Божий відповів: «Господь може дати тобі набагато більше».

¹⁰ Отож Амазія розпустив військо, що прийшло до нього від Ефраїма, і відправив людей по домівках. Вони дуже розлютилися на юдеїв і пішли додому у великому гніві. ¹¹ Тоді Амазія зібрав усю свою мужність і повів своє військо в Солону долину, де він убив десять тисяч людей Сеїра^[c]. ¹² А ще юдейське військо взяло в полон десять тисяч чоловік. Вони відвели їх на вершину скелі й скинули вниз. Отож усі вони розбилися.

¹³ Тим часом війська, які Амазія відіслав назад і яким не дозволив брати участі у війні, напали на юдейські міста від Самарії до Бет-Горона. Вони вбили три тисячі чоловік і забрали величезну кількість здобичі.

¹⁴ Коли Амазія повернувся після розгрому едомійців, він приніс із собою божків людей Сеїра. Він встановив їх як своїх богів, поклонявся їм і спалював для них запашне куріння. ¹⁵ Гнів Господній упав на Амазію. Він послав до нього пророка, що сказав: «Чому ти радишся з богами цих людей, які навіть свій народ не змогли врятувати від тебе?»

¹⁶ Він іще не скінчив говорити, як цар сказав йому: «Хіба ми призначали тебе радником царя? Облиш! Бо будеш страчений!»

Отож пророк замовк, але зазначив: «Я знаю, що Господь вирішив знищити тебе, бо ти вчинив таке й не вислухав моєї поради».

¹⁷ Порадившись зі своїми радниками, цар Юдеї Амазія послав такий виклик Єгоашу, сину Єгоагаза, який доводився сином Єгу, царя Ізраїлю: «Приходь, поміряємося силами сам-на-сам».

¹⁸ Але Єгоаш, цар ізраїльський, так відповів Амазії, царю юдейському: «Чортополох ливанський надіслав листа кедру ливанському: „Віддай свою дочку заміж за мого сина”. Потім пробігав дикий ливанський звір й розтоптав чортополох. ¹⁹ Ти собі кажеш, що підкорив Едом, і пнешся від пихи. Але залишайся вдома! Навіщо шукати собі клопоту, це тільки призведе до твого падіння, а також падіння Юдеї?»

²⁰ Однак, Амазія не послухався, бо то Бог так зробив, адже Він мав віддати їх Єгоашу за те, що вони йшли за богами Едома. ²¹ Отож Єгоаш, цар ізраїльський виступив. Він зустрівся віч-на-віч з Амазією, юдейським царем, в Бет-Шемеші, що в Юдеї. ²² Ізраїльтяни розбили юдеїв, і ті розбіглися по своїх домівках. ²³ Ізраїльський цар Єгоаш захопив у полон Амазію, юдейського царя, сина Йоаша, який доводився сином Агазії, в Бет-Шемеші. Єгоаш привів його в Єрусалим і зруйнував єрусалимську стіну від Ефраїмової брами до Кутньої брами—частину муру чотириста ліктів^[d] завдовжки. ²⁴ Він забрав усе золото й срібло та всі речі, знайдені у храмі Божому, за якими наглядав Овед-Едом, разом з усім скарбом із царського палацу та кількома полоненими й повернувся до Самарії.

²⁵ Юдейський цар Амазія, син Йоаша, прожив ще п’ятнадцять років після смерті Єгоаша, сина Єгоагаза, царя ізраїльського. ²⁶ Щодо інших подій за часів правління Амазії від початку до кінця, то все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї та Ізраїлю. ²⁷ Як Амазія відвернувся від Господа, деякі люди сплели змову проти нього в Єрусалимі, тож він утік до Лахиша, але вони послали людей за ним у Лахиш і там убили його. ²⁸ Його на конях привезли до Єрусалима, де він був похований коло своїх батьків у Давидовому місті.