Add parallel Print Page Options

15 І поробив він собі доми в Давидовому Місті, і приготовив місце на Божого ковчега, і розтягнув для нього скинію.

Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому аж навіки.

І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб винести Господнього ковчега на його місце, яке приготовив йому він.

І зібрав Давид Ааронових синів та Левитів.

Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його сотня й двадцять.

Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його двісті й двадцять.

Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його сотня й тридцять.

Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його двісті.

Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його вісімдесят.

10 Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його сотня й дванадцять.

11 І покликав Давид священиків Садока та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава

12 та й сказав до них: Ви голови родів Левитів. Освятіться ви та ваші брати, і перенесете ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке приготовив я йому.

13 Бо через те, що спочатку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало.

14 І освятилися священики та Левити, щоб перенести ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.

15 І понесли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на плечах своїх, на держаках, на собі.

16 І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співаків на приладдях пісні, на цитрах, арфах, та тих, що грають на цимбалах, щоб піднести голос на радість.

17 І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його Асафа, сина Берехії, а з синів Мерарі, їхніх братів Етана, сина Кушаї.

18 А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, придверних.

19 А співаків: Гемана, Асафа та Етана грати на мідяних цимбалах.

20 А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю на цитрах, на аламот.

21 А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію на арфах, на октаві, щоб починати гру.

22 А Кенанію, зверхника Левитів, над ношенням; він навчав носити, бо вмів того.

23 А Берехія та Елкана придверні при ковчезі.

24 А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, сурмили в сурми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя придверні для ковчега.

25 І пішов Давид і Ізраїлеві старші та тисячники, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.

26 І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що несли ковчега Господнього заповіту, то вони принесли в жертву сім биків та сім баранів.

27 А Давид був зодягнений в одежу з вісону, як і всі Левити, що несли ковчега, і співаки, і Кенанія, зверхник ношення і співаків, а на Давиді був ще й льняний ефод.

28 І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з сурмами, і з цимбалами, граючи на цитрах та на арфах.

29 І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і зневажила його в своєму серці.

16 І принесли вони Божого ковчега, і поставили його в середині скинії, що розтягнув для нього Давид, і принесли цілопалення та мирні жертви перед Божим лицем.

І покінчив Давид приносити цілопалення та мирні жертви, та й поблагословив народ Ім'ям Господнім.

І він поділив для всякого Ізраїлевого мужа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханцеві хліба, і по кавалкові м'яса та по виноградному калачеві.

І він попризначував перед Господнім ковчегом із Левитів служачих, щоб вони визнавали, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:

Асаф був головою, а другий по ньому Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл на знаряддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимбалах.

А священики Беная та Яхазіїл на сурмах, завжди перед ковчегом Божого заповіту.

Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подяку Господеві через Асафа та братів його:

Дякуйте Господу, кличте Ім'я Його, серед народів звіщайте про вчинки Його!

Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!

10 Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!

11 Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!

12 Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його

13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!

14 Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!

15 Пам'ятайте навіки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу родів,

16 що склав Він Його з Авраамом, і присягу Його для Ісака.

17 І Він поставив його за Закона для Якова, Ізраїлеві заповітом навіки,

18 говорячи: Дам тобі край ханаанський, як наділ спадщини для вас!

19 Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на іншій землі,

20 і від народу ходили вони до народу, і від царства до іншого люду.

21 Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:

22 Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!

23 Господеві співайте, вся земле, з дня-на-день сповіщайте спасіння Його!

24 Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіма народами.

25 Бо великий Господь і прославлений вельми, і Він найгрізніший над богів усіх!

26 Бо всі боги народів божки, а Господь небеса сотворив!

27 Слава та велич перед лицем Його, сила та радість на місці Його.

28 Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,

29 дайте Господу славу Ймення Його, приносьте дарунка й приходьте перед лице Його! Кланяйтеся Господеві в величчі святому!

30 Перед лицем Його затремти, уся земле, бо міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!

31 Хай небо радіє, і хай веселиться земля, і хай серед народів говорять: Царює Господь!

32 Нехай гримить море й його повнота, нехай поле радіє та все, що на ньому!

33 Тоді перед Господнім лицем дерева лісні заспівають, бо землю судити йде Він.

34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасіння нашого, і збери нас, і нас урятуй від народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!

36 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки! А народ увесь сказав: Амінь і Хвала Господеві!

37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб завжди служили перед ковчегом, що в якій день треба було,

38 і Овед-Едома та братів його, шістдесят і вісьмох; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса за придверних;

39 а священика Садока та братів його священиків перед Господнім наметом на пагірку, що в Ґів'оні,

40 щоб приносити цілопалення для Господа на жертівнику цілопалення, завжди ранком та ввечорі, та на все інше, що написане в Законі Господа, що наказав був Ізраїлеві.

41 А з ними Геман та Єдутун, та решта вибраних, що були докладно зазначені поіменно, щоб Дякувати Господеві, бо навіки Його милосердя!

42 А з ними сурми та цимбали для тих, що грають, та знаряддя для Божої пісні. А сини Єдутунові сторожі до брами.

43 І порозходився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.

17 І сталося, як Давид сидів був у домі своїм, то сказав Давид до пророка Натана: Ось я сиджу в кедровому домі, а ковчег Господнього заповіту під занавісами!...

І сказав Натан до Давида: Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!

І сталося тієї ночі, і було Боже слово до Натана, говорячи:

Іди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебування.

Бо Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра до шатра, і від намету до намету.

Скрізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котрому з Ізраїлевих суддів, яким наказав Я пасти народа Мого: Чому ви не збудували Мені кедрового храма?

А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська від отари, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем.

І був Я з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я, як ім'я тих великих, що на землі.

І дав Я місце Моєму народові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебуватиме на тому самому місці. І він уже не тремтітиме, а кривдники не будуть нищити його, як перше.

10 А від днів, коли Я настановив суддів над Своїм народом, Ізраїлем, то понизив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім.

11 І станеться, коли виповняться твої дні, щоб піти до батьків своїх, то Я поставлю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.

12 Він збудує Мені храм, а Я поставлю його трона міцно аж навіки.

13 Я буду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою.

14 І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки.

15 За всіма цими словами, за всім цим видінням, так говорив Натан до Давида.

16 І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: Хто я, Господи, Боже, і що таке дім мій, що Ти довів мене аж сюди?

17 Та й це було мале в очах Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління людське, і підніс мене, Господи Боже!

18 Що Давид додасть ще до Твого на вшанування Твого раба? А Ти Свого раба знаєш!

19 Господи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідомити про всі ті великі речі.

20 Господи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що ми чули своїми ушима.

21 І який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народа, і щоб установити Собі ймення великих та страшних речей, щоб вигнати народи перед народом Своїм, якого Ти викупив із Єгипту?

22 І зробив Ти народ Свій, Ізраїля, Собі за народа аж навіки, і Ти, Господи, став йому за Бога!

23 А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив!

24 А Твоє Ім'я нехай буде міцне, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поставлений міцно перед лицем Твоїм.

25 Бо Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм.

26 А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре.

27 А тепер був Ти ласкавий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, і він поблагословлений навіки!