1 Царств 13

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Самуїл докоряє Саулу

13 На той час Саулу було тридцять років^[a], і правив він Ізраїлем протягом сорока двох років^[b]. ² Він відібрав у країні для свого війська три тисячі воїнів. Дві тисячі були при ньому в Мікмаші та в горах Бетела, а ще тисяча розташувалася з Йонатаном у Ґівеа Веніаминовій. Решту він відіслав по домівках.

³ Йонатан з військом виступив проти филистимської сторожової залоги в Ґеві. Филистимляни про це довідалися і сказали: «Ізраїль повстав»^[c]. Тоді Саул наказав сурмачеві сурмити на весь край: «Нехай почують гебреї!» ⁴ Так увесь Ізраїль почув новину: «Саул розбив филистимський табір, і тепер Ізраїль став ненависний филистимлянам». Тому скликали народ до Саула, в Ґілґал.

⁵ Филистимляни зібралися дати відсіч Ізраїлю. У них було три тисячі колісниць^[d], шість тисяч кінноти, а піхоти, мов тих піщинок на морському березі. Вони прийшли й отаборилися в Мікмаші, на схід від Бет-Авена. ⁶ Коли ізраїльтяни зрозуміли, що їхні справи кепські і що їхнє військо тіснять, вони поховалися в печерах і ярах, в розщелинах, в ямах та водоймах. ⁷ Дехто навіть переправився через Йордан на землі Ґада й Ґілеада. Саул залишився в Ґілґалі; його воїни тремтіли від жаху. ⁸ Він чекав сім днів, саме стільки, скільки призначив Самуїл; але Самуїл не прийшов у Ґілґал, і воїни порозбігалися звідти. ⁹ Саул попросив: «Принесіть мені жертви всеспалення та мирні жертви». Тож Саул приніс жертву всеспалення. ¹⁰ Як тільки він закінчив жертву всеспалення, прибув Самуїл. Саул вийшов його привітати й благословити.

¹¹ «Що ти зробив?»—спитав Самуїл.

Саул відповів: «Коли я побачив, що чоловіки розбігаються від мене, а ти не з’явився в домовлений час, ще й филистимляни збираються в Мікмаші, ¹² я подумав: „Ось прийдуть до мене филистимляни в Ґілґал, а я ще не попросив у Господа милості. Тож я наважився принести жертву всеспалення”».

¹³ «Ти діяв нерозсудливо,—сказав Самуїл.—Ти не дотримався Заповіту, який Господь твій Бог тобі дав. Якби ти виконав його, Господь утвердив би твоє царювання в Ізраїлі навічно. ¹⁴ А тепер твоя влада не втримається, бо Господь знайшов прихильну Його серцю людину й призначив її проводирем Свого народу, оскільки ти не виконав Господнього наказу».

¹⁵ Самуїл знявся й пішов з Ґілґала^[e] до Ґівеа Веніаминового. Саул же підрахував людей, що зосталися при ньому—шістсот.

Ізраїль беззбройний

¹⁶ Саул зі своїм сином Йонатаном та людьми, що були з ними, отаборилися в Веніаминовій Ґеви, а филистимляни розташовувалися в Мікмаші. ¹⁷ З филистимського табору передові загони наступу вирушили в трьох напрямках. Один повернув до Офри поблизу Шуала, ¹⁸ один повернув на Бет-Горон, а третій—до порубіжних земель, що спускалися до долини Зевоїм, на межі з пустелею.

¹⁹ В усьому Ізраїлі не можна було знайти коваля, бо филистимляни вирішили: «Інакше гебрейці виготовлять мечі або списи». ²⁰ Отож увесь Ізраїль ішов до филистимлян, коли треба було нагострити плуги, мотики, сокири чи серпи. ²¹ Щоб нагострити плуги та мотики, платили третину пима срібла^[f], а щоб заточити вила, сокири, рожни, віддавали третину шекеля срібла^[g].

²² Тому в день битви жоден з людей Саула та Йонатана не тримав меча або списа в руках, лише Саул та його син Йонатан були озброєні.

²³ Загін филистимлян вийшов на шлях біля Мікмаша.