Числа 34-36
Ukrainian Bible
34 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Накажи Ізраїлевим синам та й скажи їм: Коли ви ввійдете до ханаанського Краю, це буде той Край, що припаде вам у спадщині, ханаанський Край по границях його.
3 І буде вам південна сторона від пустині Цін при Едомі, і буде вам південна границя від кінця Солоного моря на схід.
4 І скерується вам та границя з полудня до Маале-Акраббіму, і перейде до Ціну, і будуть виходи її з полудня до Кадеш-Барнеа. І вийде вона до Хацар-Аддару й перейде до Ацмону.
5 І скерується границя з Ацмону до єгипетського потоку, і будуть її виходи до моря.
6 А границя західня, буде для вас море Велике, це буде для вас західня границя.
7 А оце буде для вас північна границя: від Великого моря визначите собі за границю Гор-гору.
8 Від Гор-гори визначите в напрямі до Гамату, і будуть виходи границі до Цедаду.
9 І вийде границя до Зіфрону, і будуть її виходи до Гацар-Енану. Це буде вам північна границя.
10 І визначите собі за границю на схід від Гацар-Енану до Шефаму.
11 І зійде границя від Шефаму до Рівли, на схід Аіну. І зійде границя, і дійде на беріг Кінеретського моря на схід.
12 І зійде границя до Йордану, і будуть її виходи море Солоне. Це буде для вас Край по його границях навколо.
13 І Мойсей наказав Ізраїлевим синам, говорячи: Оце та земля, що ви поділите собі її жеребком, що Господь наказав дати дев'яти племенам і половині племені.
14 Бо взяли плем'я Рувимових синів за домами батьків своїх, і плем'я Ґадових синів за домами батьків своїх, і половина племени Манасіїного взяли спадщину свою,
15 два племені й половина племени взяли вже свою спадщину з того боку приєрихонського Йордану на схід та на південь.
16 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
17 Оце імена тих мужів, що поділять для вас той Край на спадок: священик Елеазар та Ісус, син Навинів,
18 та візьмете по одному князеві з племени, щоб поділити той Край на власність.
19 А оце ймення тих мужів: для Юдиного племени Калев, син Єфуннеїв;
20 а для племени Симеонових синів Шемуїл, син Аммігудів;
21 а для племени Веніяминового Елідад, син Кіслонів;
22 для племени Данових синів князь Буккі, син Йоґліїв;
23 для Йосипових синів, для племени синів Манасіїних князь Ханніїл, син Ефодів;
24 а для племени Єфремових синів князь Кемуїл, син Шіфтанів;
25 а для племени Завулонових синів князь Еліцафан, син Парнахів;
26 а для племени Іссахарових синів князь Палтіїл, син Аззана;
27 а для племени Асирових синів князь Ахігуд, син Шеломіїв;
28 а для племени синів Нефталимових князь Педаїл, син Аммігудів.
29 Оце ті, кому наказав Господь поділити ханаанський Край на спадщину для Ізраїлевих синів.
35 І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
2 Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.
3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.
4 А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.
5 І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.
6 А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.
7 Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.
8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.
9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
10 Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,
11 то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.
12 І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.
13 А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.
14 Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.
15 Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.
16 А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
17 А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
18 Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
19 Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.
20 А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,
21 або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.
22 А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,
23 або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,
24 то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.
25 І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.
26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,
27 і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!
28 Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.
29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.
30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.
31 І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.
32 І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.
33 І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.
34 І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!
36 І поприходили голови батьківських домів родів синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йосипових синів, і промовили перед Мойсеєм та перед князями, головами батьківських домів Ізраїлевих синів,
2 і сказали: Господь наказав моєму панові дати жеребком цей Край Ізраїлевим синам, і пан мій отримав Господнього наказа дати спадок нашого брата Целофхада його дочкам.
3 І якщо вони будуть за жінок кому з синів інших племен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спадщина зо спадку наших батьків, і буде додане над спадок тому племені, що вони стануть їм за жінок, а з жеребка нашого спадку буде відняте.
4 А якщо Ізраїлевим синам буде ювілей, то буде їхня спадщина додана до спадку племени, що стануть їм за жінок, і їхня спадщина буде віднята від спадку племени наших батьків.
5 І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім наказом, говорячи: Слушно говорить плем'я Йосипових синів.
6 Оце та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочок, говорячи: Вони стануть за жінок тим, хто їм подобається, тільки родові племени їхнього батька вони стануть за жінок.
7 І не буде переходити спадщина Ізраїлевих синів від племени до племени, бо кожен із Ізраїлевих синів буде держатися спадщини племени своїх батьків.
8 А кожна дочка, що посяде спадщину від племени Ізраїлевих синів, стане за жінку одному з роду племени батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спадком батьків своїх.
9 І не буде переходити спадок від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїлевих синів буде держатися спадку свого.
10 Як Господь наказав був Мойсеєві, так учинили Целофхадові дочки.
11 І стали Целофхадові дочки: Махла, Тірца, і Хоґла, і Мілка, і Ноа за жінок для синів дядьків своїх.
12 Тим, що з родів синів Манасіїних, сина Йосипового, стали вони за жінок, а їхня спадщина залишилася за племенем роду їхнього батька.
13 Оце заповіді та постанови, що Господь наказав був через Мойсея Ізраїлевим синам у моавських степах над приєрихонським Йорданом.