От Матфея 9

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Зцілення паралізованого

(Мк. 2:1-12; Лк. 5:17-26)

9 Ісус знову сів у човен і, перепливши озеро, повернувся назад до Свого міста. ² І принесли люди до Нього паралізованого чоловіка, який лежав у ліжку. Побачивши, як сильно вони вірують, Ісус мовив до немічного: «Сину Мій, гріхи твої прощені».

³ Деякі книжники почули, що сказав Ісус, та почали говорити поміж собою: «Він зневажає Бога Своїми словами!» ⁴ Оскільки Ісус знав думки їхні, то сказав їм: «Чому такі недобрі думки в серцях ваших? ⁵ Що легше сказати: „Твої гріхи прощені!” чи „Вставай і ходи?” ⁶ Але Я доведу вам, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого: «Вставай, бери постіль свою і йди додому!»

⁷ Вставши, немічний подався додому. ⁸ Коли люди побачили це, то вони були приголомшені, і почали хвалити Бога за те, що Господь дав Людині таку силу.

Покликання Левія (Матвія)

(Мк. 2:13-17; Лк. 5:27-32)

⁹ Коли Ісус ішов звідти, то побачив чоловіка на ім’я Матвій, який сидів у будці, збираючи податки. Ісус сказав йому: «Слідуй за Мною!» Тож Матвій встав і вирушив за Ним. ¹⁰ І сталося так, що коли Ісус їв у домі Матвія, багато збирачів податків та грішників прийшло, і посідали вони за стіл разом з Ісусом і Його учнями. ¹¹ Побачивши те, фарисеї почали питати Ісусових учнів: «Чому ваш Учитель їсть за одним столом зі збирачами податків та грішниками?»

¹² Почувши це, Ісус сказав їм: «Не здоровим потрібен лікар, а хворим. ¹³ Отож ідіть і поміркуйте, що означають ці слова: „Я хочу милосердя, а не пожертв”^(A), бо Я прийшов, щоб покликати не праведників, а грішників до покаяння».

Про піст

(Мк. 2:18-22; Лк. 5:33-39)

¹⁴ Тоді учні Іоана підійшли до Ісуса й запитали Його: «Чому ми й фарисеї часто постимося, а Твої учні—ні?»

¹⁵ Ісус відповів на те: «Чи бачили ви колись, щоб друзі нареченого постилися на весіллі, поки молодий ще з ними? Та прийде час, коли молодий залишить їх, тоді вони й засумують і почнуть поститися.

¹⁶ До старої одежі не пришивають латки з неусадженої тканини, бо вона збіжиться й відірветься від старої тканини і діра буде ще більшою. ¹⁷ Ніхто не наливає молоде вино в старі міхи, бо вони розірвуться, тож вино розіллється, а міхи зіпсуються. Навпаки, нового вина потрібні нові міхи, щоб зберегти і одне і друге».

Воскресіння дочки Яїра та зцілення хворої на кровотечу

(Мк. 5:21-43; Лк. 8:40-56)

¹⁸ Поки Ісус усе це казав, до Нього прийшов голова синагоги, і впавши долілиць, мовив: «Щойно померла моя донька, прийди та торкнутися рукою Своєю до неї, щоб вона ожила». ¹⁹ Тоді Ісус встав і рушив за ним разом зі Своїми учнями.

²⁰ У натовпі, що йшов за ними, була жінка, яка вже дванадцять років страждала від кровотечі. Вона підійшла до Ісуса ззаду й торкнулася краю Його плаща. ²¹ Вона зробила так, бо сказала собі: «Якщо я торкнуся Його одягу, то одужаю». ²² Озирнувшись, Ісус побачив її і сказав: «Будь щаслива, дочко! Віра твоя зцілила тебе!» І жінка одразу одужала.

^23-24 Коли Ісус прийшов до оселі Яїра, Він побачив музиків, які грали похоронні мелодії, та приголомшених людей. Ісус сказав: «Вийдіть! Вона не померла, а просто спить». Почувши це, люди почали насміхатися з Нього. ²⁵ Коли ж їх прогнали, Ісус увійшов до кімнати, взяв за руку дівчинку, й вона встала. ²⁶ Чутки про це розійшлися по всій тій країні.

Ісус зціляє інших

²⁷ Коли Ісус подався звідти, двоє сліпців ішли слідом за Ним і кричали: «Сину Давидів, змилуйся над нами!» ²⁸ І коли Він увійшов у дім, сліпці наблизилися до Нього. Тоді Ісус мовив до них: «Чи вірите ви в те, що Я знову зможу зробити вас зрячими?» Ті відповіли: «Так, Господи». ²⁹ Ісус торкнувся їхніх очей і сказав: «Оскільки вірите, що Я зможу зробити вас зрячими, то ж так тому і бути». ³⁰ І зір повернувся до них. Та Ісус суворо застеріг їх, кажучи: «Нехай же ніхто про це не дізнається». ³¹ Але коли вони пішли, то рознесли чутку про це по всіх усюдах.

Ісус виліковує німого

³² В той час, коли вони виходили, до Ісуса привели німого чоловіка, одержимого нечистим духом. ³³ Тільки-но Ісус вигнав біса з нього, як німий почав говорити. Люди в натовпі здивувалися, мовивши: «Нічого подібного ще не траплялося в Ізраїлі». ³⁴ Та фарисеї казали: «Він виганяє нечистих владою володаря демонів!»

Ісус співчуває людям

³⁵ Ісус ходив усіма містами та селами, навчаючи в синагогах, проповідуючи Євангелію про Царство Боже, виліковуючи всі хвороби та недуги. ³⁶ Коли Він бачив натовпи людей, співчуття до них проймало Його, бо були вони знесилені й безпорадні, наче вівці без пастуха. ³⁷ Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Жнива великі, та мало робітників. ³⁸ Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива».