От Марка 10

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Повчання Ісуса про розлучення

(Мт. 19:1-12)

10 І пішовши звідти, Ісус прийшов до країни юдейської та землі по той бік Йордану. І знову натовп зібрався навколо Нього, тож навчав Він людей за звичаєм Своїм. ² Підійшли до Ісуса кілька фарисеїв і, випробовуючи, запитали Його: «Чи дозволено чоловікові розлучитися з дружиною своєю?» ³ Ісус відповів: «Що вам Мойсей заповідав?» ⁴ Вони кажуть: «Мойсей заповів, що чоловік може розлучитися з жінкою, давши їй розвідного листа»^[a].

⁵ Ісус на те відповів: «Мойсей дозволив вам розлучатися з жінкою через упертість сердець ваших. ⁶ Від самого початку створення світу, Господь „створив людей чоловіком і жінкою”^(A). ⁷ Ось чому „чоловік покине своїх батька та матір і з’єднається з дружиною своєю. ⁸ І стануть вони єдиною людиною”^(B), і більше не буде їх двоє, а буде одна плоть. ⁹ Отож ніхто не роз’єднає тих, кого Бог з’єднав разом». ¹⁰ Коли вони були в домі, учні знову запитали Його про це. ¹¹ І Він сказав їм: «Хто розлучається зі своєю дружиною й одружується з іншою жінкою, той грішить і чинить перелюб. ¹² І якщо жінка розлучається з чоловіком своїм і бере шлюб з іншим, також й сама чинить перелюб».

Ісус благословляє дітей

(Мт. 19:13-15; Лк. 18:15-17)

¹³ Люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Але учні Його почали дорікати їм. ¹⁴ Коли Ісус побачив це, то розгнівався й сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони.

¹⁵ Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде». ¹⁶ Ісус пригорнув дітей, поклав на них руки і благословив їх.

Ісус розмовляє з багатим чоловіком

(Мт. 19:16-30; Лк. 18:18-30)

¹⁷ Коли Ісус вирушив у путь, до Нього підбіг один чоловік і, упавши на коліна, запитав: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?» ¹⁸ На те Ісус йому сказав: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога. ¹⁹ Тобі відомі заповіді: „Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не бреши, не чини кривди, шануй батька й матір своїх”^(C)».

²⁰ Той відповів: «З юності я дотримуюся цих заповідей». ²¹ Ісус подивився на чоловіка, сповнений любові до нього, сказав: «Одного тобі бракує: піди й продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І тоді матимеш ти багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною».

²² Той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий. ²³ Ісус подивився на Своїх учнів й мовив до них: «Тяжко буде багатому ввійти в Царство Боже!»

²⁴ Учні були здивовані Його словами, та Ісус повторив: «Діти мої, як важко ввійти в Царство Боже! ²⁵ Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже». ²⁶ Учні були ще дужче вражені і казали один одному: «То хто ж тоді може бути спасенний?» ²⁷ Подивившись на них, Ісус відповів: «Це неможливо для людей, але не для Бога, бо для Нього немає нічого неможливого».

²⁸ Тоді Петро промовив до Ісуса: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою!» ^29-30 Тоді Ісус сказав: «Істинно кажу вам: кожний, хто залишив хату свою, братів, сестер, матір, батька, дітей або господарство своє заради імені Мого та Євангелія, ще в цьому житті одержить у сто разів більше помешкань, братів, сестер, матерів, дітей і ланів, так само, як і переслідувань, а також—нагороду вічного життя в прийдешні часи. ³¹ Багато з тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні—першими».

Ісус говорить про Свою смерть і воскресіння

(Мт. 20:17-19; Лк. 18:31-34)

³² Сталося це по дорозі до Єрусалиму. Ісус ішов попереду. Його учні були збентежені, а ті, котрі йшли позаду, відчували страх. Знову Ісус відкликав дванадцятьох і почав розповідати їм про те, що має статися з Ним в Єрусалимі: ^33-34 «Ми йдемо до Єрусалиму. Там Сина Людського буде віддано до рук головних священиків та книжників. Вони засудять Його на смерть і віддадуть поганам. Ті збиткуватимуться з Нього, плюватимуть на Нього й битимуть Його батогами, а потім вб’ють. Але через три дні Він воскресне з мертвих».

Прохання синів Зеведеєвих

(Мт. 20:20-28)

³⁵ Яків та Іоан, сини Зеведеєві, підійшли до Ісуса й кажуть: «Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив для нас те, про що ми попросимо Тебе». ³⁶ Ісус запитав їх: «Що ж ви бажаєте, щоб Я зробив для вас?» ³⁷ А вони кажуть: «Дозволь нам розділити з Тобою велику славу Твою: дозволь одному з нас сидіти по праву руку від Тебе, а другому—по ліву».

³⁸ Ісус відповів: «Ви не знаєте, про що просите! Чи зможете ви випити чашу^[b] страждань, яку Я випити маю, і прийняти таке хрещення^[c], яке Я приймаю?» ^39-40 Вони відповіли: «Так, ми зможемо». Тоді Ісус сказав їм: «Істинно кажу вам, ви вип’єте з чаші, яку Я питиму, і приймете таке хрещення, яке Я приймаю, але кому сидіти від Мене праворуч чи ліворуч—те не Мені вирішувати. Господь приготував ці місця для обранців Своїх».

⁴¹ Почувши це, інші десять учнів розгнівалися на Якова та Іоана. ⁴² Тоді Ісус покликав їх до Себе і сказав: «Ви знаєте, що погани обирають правителів, які люблять показувати владу свою над людьми, а їхні намісники гноблять народ. ^43-44 Але ж не так має бути між вами: хто хоче бути великим, хай стане слугою для вас; хто хоче стати першим серед вас, хай буде рабом для всіх. ⁴⁵ Бо навіть Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб Самому служити іншим й віддати життя Своє як викуп за багатьох».

Зцілення сліпого

(Мт. 20:29-34; Лк. 18:35-43)

⁴⁶ Опісля прийшли вони до Єрихона, а коли Ісус виходив з того міста в супроводі Своїх учнів та великого натовпу, при дорозі сидів сліпий жебрак Вартимей, син Тимеїв. ⁴⁷ Почувши, що Ісус із Назарета проходить повз, він загукав: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!» ⁴⁸ Багато людей почали докоряти йому, щоб він замовк. Але він гукав ще голосніше: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!»

⁴⁹ Тоді Ісус зупинився й сказав: «Підведіть його до Мене!» Люди покликали сліпого, кажучи: «Радій! Підведися, бо Ісус кличе тебе». ⁵⁰ Сліпий, скинувши верхню одежину, швидко підвівся й підійшов до Ісуса. ⁵¹ Христос запитав його: «Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Жебрак сказав: «Учителю, я знову хочу бачити». ⁵² Тоді Він промовив: «Іди! Твоя віра врятувала^[d] тебе». І тієї ж миті жебрак прозрів і подався вслід за Ісусом по дорозі.