От Луки 14

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Зцілення хворого на водянку

14 Якось у суботу Ісус прийшов до оселі одного з головних фарисеїв на обід. Присутні на обіді пильно стежили за кожним Його словом. ² Навпроти Ісуса сидів чоловік, хворий на водянку. ³ Ісус запитав законників і фарисеїв: «Чи дозволено Законом зцілити хворого в суботу, чи ні?» ⁴ Та вони мовчали. Тоді Ісус узяв хворого чоловіка та й зцілив його і відпустив. ⁵ А по тому Він сказав законникам та фарисеям: «Якщо син ваш або віл упаде в криницю, невже ви не витягнете нещасного негайно, навіть коли це буде в суботу?» ⁶ І їм нічого було відповісти Йому на це.

Будьте покірливі

⁷ Тоді Ісус розповів гостям притчу, бо помітив, як усі вони намагалися вибрати собі найпочесніше місце за столом. Він мовив: ⁸ «Коли вас запрошують на весілля, не сідайте на місця для почесних гостей, бо серед запрошених може виявитися хтось важливіший за вас. ⁹ І якщо так станеться, тоді хазяїн, який запросив вас обох, муситиме підійти до вас і сказати: „Поступіться своїм місцем цьому чоловікові”. І посоромленому, вам доведеться пересідати на менш почесне місце. ¹⁰ Тож якщо вас запросили на весілля, прийдіть і сядьте на найскромнішому місці. Тоді господар підійде до вас і скаже: „Друже, пересядь на почесніше місце”. Тоді буде честь вам перед всіма іншими гістьми. ¹¹ Адже кожен, хто підноситься, буде принижений, а хто принизиться, буде піднесений».

¹² І звернувся Ісус до хазяїна, який запросив Його: «Коли ви влаштовуєте обід або вечерю, не запрошуйте тільки своїх друзів або братів, або родичів, або багатих сусідів через те, що вони, мовляв, запрошуватимуть вас у відповідь, і ви отак повернете витрачене. ¹³ Ні, коли ви приймаєте гостей, запросіть бідних, калік, кривих і сліпих. ¹⁴ І в тому, що вони не мають чим віддати вам, але Бог відплатить вам у День воскресіння праведних».

Притча про запрошених на багату вечерю

(Мт. 22:1-10)

¹⁵ І почувши ці слова, один із тих, хто сиділи разом з Ісусом за столом, вигукнув: «Блаженний той, хто їстиме хліб у Царстві Божім!» ¹⁶ То Ісус промовив до нього: «Один чоловік приготував великий бенкет й запросив на нього багатьох людей. ¹⁷ І в призначений час він послав свого слугу до всіх запрошених зі словами: „Приходьте, вже все готове!”

¹⁸ Але всі вони почали вибачатися. Перший сказав: „Я придбав землю і саме зараз мушу їхати подивитися її, вибач, будь ласка”. ¹⁹ Інший промовив: „Я придбав п’ять пар волів і оце виряджаюся випробовувати їх. Вибач, будь ласка”. ²⁰ А ще інший відповів: „Я щойно одружився і з цієї причини не можу прийти”.

²¹ Отож слуга повернувся і все це переказав господареві. Той страшенно розгнівався і сказав слузі: „Вийди мерщій на вулиці й майдани міста і приведи сюди бідних, калік, сліпих і кривих!”

²² Пізніше слуга доповів: „Господарю, те, що ти наказав, виконано, але місця за столом іще багато”. ²³ Тоді хазяїн наказав слузі: „Йди на дороги й на загороди й приведи тих, кого знайдеш там, щоб дім мій був повен. ²⁴ Бо кажу тобі, що ніхто з тих, хто був запрошений, але не прийшов, не покуштує моїх страв!”»

Хто може бути Ісусовим учнем

(Мт. 10:37-38)

²⁵ Сила-силенна людей ішла разом з Ісусом. Тож Він сказав їм: ²⁶ «Якщо хтось приходить до Мене, але не любить Мене дужче, ніж своїх батька й матір, дружину й дітей, братів і сестер, і навіть дужче, ніж своє життя, той не може бути учнем Моїм. ²⁷ Той, хто не несе хреста страждання свого і не йде за Мною, той не може бути учнем Моїм.

²⁸ Якщо хтось із вас надумає звести башту, то чи не візьметься він спершу підрахувати, у що це йому стане,—чи має він достатньо грошей, аби довести справу до кінця? ^29-30 Бо інакше може статися, що він закладе фундамент, але неспроможний буде закінчити. То люди сміятимуться з нього й казатимуть: „Це той, хто почав будувати, але не зміг добудувати!”

³¹ Або коли цар вирушає на війну проти іншого царя, чи не сяде він спершу й не поміркує, а чи зможе він зі своїми десятьма тисячами воїнів протистояти ворогові, який має двадцять тисяч бійців? ³² І якщо він не може протистояти йому, то поки ворог ще далеко, чи не вишле він до нього посла з проханням про перемир’я?

³³ Так само й кожен із вас: якщо не може кинути все своє майно, то не зможе бути Моїм учнем».

Ціна солі

(Мт. 5:13; Мк. 9:50)

³⁴ «Сіль—добра річ. Але коли вона стає прісною і втрачає свій смак, як її знову солоною зробити? ³⁵ Вона не годиться ні в землю, ні в купу гною. Її тоді просто викидають геть.

Хто має вуха, нехай слухає Мене!»