Малахия 3

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

3 «Я посилаю посланця Мого, який приготує путі переді Мною. Володар, якого ви шукаєте, зненацька прийде в свій храм^[a]. Посланець Нової Угоди, Якого ви так прагнете, справді надходить»,—говорить Господь Всемогутній.

² «Та хто подужає день Його приходу? І хто зможе витримати появу Його? Бо Він, мов той вогонь ливарника, мов усевибілююче мило. ³ Він сидітиме, наче ремісник, що плавить і очищає срібло, Він очистить синів Левія, мов золото й срібло, і стануть вони Господні, і приноситимуть пожертви так, як слід. ⁴ Тоді пожертви Юдеї та Єрусалима стануть приємними для Господа, як то було за давніх часів. ⁵ І Я наближуся до вас для суду, і буду Я скорим свідком проти тих, хто займається чаклунством, проти тих, хто чинить перелюб, проти тих, хто облудно присягає, проти тих, що наймитів ошукує, хто утискає вдів і сиріт, хто виганяє безпритульних, і понад усе це—хто Мене не шанує,—говорить Всемогутній Господь.— ⁶ Бо Я—Господь, Я не змінився. Ви—нащадки синів Якова, яких не вигублено до останнього».

Народ ошукує свого Господа

⁷ «Ще з часів предків ваших ви відступили від законів Моїх, не дотримувалися їх. Поверніться до Мене, і Я повернусь до вас,—говорить Господь Всемогутній». Ви питаєте: «Як нам повернутися?»

⁸ «Чи можна обкрадати Бога? Так! Ви обкрадаєте Мене тим, що не присвячуєте Мені десятини^[b] й дари ваші. Та опісля питаючи: „Як ми пограбували Тебе?”» ⁹ «Страждання великі падуть на вас—народ, що обкрадає Мене»,—каже Господь Всемогутній.

¹⁰ «Принесіть кожний від речей і поживи своїй десятину до скарбниці в храмі Моїм. Випробуйте Мене так,—говорить Всемогутній Господь,—щоб побачити, що Я неодмінно проллю на вас з небес благословення, неначе дощ рясний, аж доки не буде всього досхочу. ¹¹ Я забороню пошестям чіпати поля, і вони не пожиратимуть земних плодів. І лоза не буде безплідною». Так говорить Всемогутній Господь.

¹² «Усі народи благословлять вас, бо матимете ви прекрасну землю»,—говорить Всемогутній Господь.

Час суду прийде

¹³ «Жорстокі слова проти Мене ви промовляли,—говорить Господь Всемогутній.—Та ви питаєте: „Що ми проти Тебе казали?” ¹⁴ Ви кажете: „Марно служити Богу. Яка користь із того, що ми старанно Йому служили, як Він велів, і тому ходили в жалобі перед Господом Всемогутнім. ¹⁵ Тепер же ми гадаємо, що зухвалі щастя повні, а лихим таланить завжди. Вони, навіть, Богу кидають виклик та уникають кари”».

¹⁶ Тоді ті, хто шанує Господа, говорили між собою, кожен із приятелем своїм, і Господь уважно слухав. І на пам’ять був списаний перед Ним сувій, де перелічувалися імена тих, хто Його шанував, і тих, хто поважав ім’я Його.

¹⁷ «Вони будуть Моїми,—мовив Господь Всемогутній,—того дня, коли Я вирішу, що є скарбом Моїм. Я помилую їх, як чоловік милує сина свого, який служить йому. ¹⁸ Але ви знову побачите різницю між праведним і нечестивим, між тим, хто служить Богу, і тим, хто Йому не служить».