К Галатам 1

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Вітання галатам

1 Вітання від апостола Павла, не призначеного людьми, ані посланого ними нести Благу Вість. Я апостол владою Ісуса Христа і Бога Отця, Який воскресив Його з мертвих. ² Разом з усіма братами своїми я шлю листа цього церквам галатським^[a].

³ Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа. ⁴ Він віддав Себе для прощення гріхів наших, щоб визволити нас із того лихого світу, в якому ми живемо. Така воля Бога, Отця нашого. ⁵ Слава Йому на віки вічні! Амінь.

Є лише одна істинна Добра Звістка

⁶ Я здивований, що ви так скоро відвернулися від Господа, Який покликав вас благодаттю Христовою, і звернулися до чогось іншого, ніж істинне Благовістя. ⁷ Насправді ж це зовсім не Благовістя. Деякі люди заплутують вас, перекручуючи Добру Звістку про Христа. ⁸ І якщо проповідь йтиме від аби кого, навіть Ангела Небесного, але вона суперечитиме тому, про що ми проповідували, то хай той проповідник буде проклятий! ⁹ Говорили ми це й раніше, і тепер я знову повторюю: якщо хтось проповідує вам Благовість, відмінну від тієї, що ви прийняли, то нехай він буде проклятий!

¹⁰ У людей я шукаю схвалення, чи в Бога? Чи намагаюсь я догоджати людям? Якщо я догоджав людям, то не був би слугою Христовим.

Павлова сила йде від Бога

¹¹ Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що Добра Звістка, яку я вам проповідував—не від людей. ¹² Бо я прийняв її не від людини, і не людина мене навчила її, але Ісус Христос явив її мені.

¹³ Ви чули про моє попереднє життя в релігії юдеїв. Ви знаєте, що я жорстоко переслідував церкву Божу, та намагався зруйнувати її. ¹⁴ У своєму служінні юдейській релігії я випереджав багатьох своїх однолітків, бо був надзвичайно відданий ученню своїх прабатьків.

¹⁵ Та Бог, Який вибрав мене ще до мого народження, покликав мене милістю Своєю служити Йому. ¹⁶ Коли Всевишній явив мені Сина Свого, щоб я проповідував Добру Звістку про Нього поміж поганами, я не радився ні з ким з людей. ¹⁷ Не ходив я і до Єрусалиму, до апостолів, які вже були обрані до мене. Натомість я подався до Аравії, а потім повернувся в Дамаск.

¹⁸ Після трьох років я пішов до Єрусалиму, щоб познайомитися з Петром. Провів я з ним п’ятнадцять днів. ¹⁹ І нікого з інших апостолів я не бачив, окрім Якова, брата Господнього. ²⁰ Присягаюся перед Богом, я не брешу про що пишу вам! ²¹ Потім я вирушив до Сирії та Кілікії^[b].

²² Та Христовим церквам, що в Юдеї, я не був відомий особисто. ²³ Вони лише чули, що люди казали: «Цей чоловік, який раніше переслідував нас, зараз проголошує віру, яку колись хотів зруйнувати». ²⁴ І вони славили Бога через мене.