Исход 22

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Про захист майна

22 Якщо хтось украде вола чи вівцю і, забивши, продасть її, то він мусить віддати п’ять биків за одного вкраденого або чотири вівці за одну забиту. ^2-4 Якщо ж у нього немає ніякого майна, то злодія буде продано в рабство. У тому ж випадку, коли вкрадена худоба ще знаходиться у крадія, то він мусить відшкодувати по дві тварини за кожну вкрадену. Якщо злодія зловлено, коли він залазить до хати вночі й забито на смерть, то кровної вини не буде на тому, хто вбив його. Якщо ж над ним зійшло сонце, то буде кривавий злочин.

⁵ Коли хтось використає чуже поле чи виноградник як пасовисько й пустить свою худобу пастися на чужому полі, то він має відшкодувати кращу частину свого врожаю.

⁶ Якщо хтось вогонь підпалить чагарник, та так, що спалить скирту, жниво чи поле сусіди, то той, хто спричинив пожежу, мусить відшкодувати за збитки.

⁷ Коли якийсь чоловік дасть гроші чи речі своєму сусідові на схов, а те буде вкрадене з хати, та злодія буде знайдено, крадій мусить удвічі відшкодувати. ⁸ Якщо ж злодія не буде знайдено, то власник тієї хати мусить стати перед Богом^[a], щоб можна було з’ясувати, чи то не він наклав руку на сусідське майно.

⁹ В кожному випадку суперечки з приводу пропажі бика, осла, вівці, вбрання чи будь-чого іншого, якщо один скаже: «Це належить мені»,—а інший відмовляє: «Ні, це моє»,—то справа обох має постати перед Богом. І кого Бог визначить винним, той і має відшкодувати вдвоє.

^10-11 Якщо хто дасть сусідові осла, вівцю чи якусь іншу худобу на догляд і вона згине чи буде скалічена або хтось потай забере її, то він має присягнути перед Господом, що не простягав руки на сусідське майно. Господар, у свою чергу, має визнати і прийняти клятву, та тоді не треба буде відшкодовувати. ¹² А якщо справді її вкрав сусід, то він має відшкодувати власникові за втрачену худобу. ¹³ Якщо ж худобу було задерто, хай принесе йому залишки й тоді не відшкодовуватиме.

¹⁴ Якщо хтось позичить худобу у свого сусіда, і з тією станеться каліцтво або вона згине, коли власника немає, то слід уповні відшкодувати. ¹⁵ У тому випадку, коли власник був присутній при цьому, відшкодовувати не треба. А також, коли її було найнято за гроші, бо ця платня і є ціна худобі.

¹⁶ Коли хтось звабить незаручену дівчину^[b] й пізнає її, то мусить дати за неї повний викуп і взяти її собі за жінку. ¹⁷ Якщо ж її батько рішуче відмовиться віддавати за нього, то той мусить заплатити гроші відповідно до встановленої плати за цнотливу дівчину.

¹⁸ Не дозволяйте відьмі жити.

¹⁹ Кожному, хто має статеві стосунки з твариною,—смерть.

²⁰ Кожному, хто приносить жертви іншим богам, а не Господу,—смерть.

²¹ Не зневажайте і не пригноблюйте чужинця, бо й самі ви були чужинцями в єгипетській землі.

²² Не завдавай лиха ні вдовам, а ні сиротам. ²³ Якщо ж учиниш їм зле, вони, напевно, звернуться до Мене. І тоді, почувши їхнє волання, ²⁴ Я розгніваюсь і віддам тебе мечу, а твої жінки стануть вдовами, а діти—сиротами.

²⁵ Якщо позичиш гроші якомусь убогому з-поміж Мого народу, то не будь гендлярем і не вимагай користі з нього. ²⁶ Якщо взяв у заставу одяг свого сусіди, то мусиш повернути йому все ще до заходу сонця. ²⁷ Бо то єдине його вбрання, одяг для його тіла. Чим він укриється на ніч? Коли ж він звернеться до Мене, Я неодмінно почую його, бо Я—Господь милосердний.

²⁸ Не шли прокльони на Бога або правителя свого народу. ²⁹ Не зволікай, принось Мені першу частку свого багатого врожаю та сік плодів. Ти також мусиш віддавати Господу первістка з синів своїх. ³⁰ І так само волів та овець: сім днів воно буде зі своєю матір’ю, а на восьмий ти віддаси його Мені.

³¹ Будьте святими людьми Моїми. Не їжте м’яса тварин, розірваних у полі звіром, а киньте його собакам.