Исаия 37

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Езекія просить у Бога допомоги

37 Почувши їхню розповідь, цар Езекія розірвав на собі одяг, вдягнув волосяницю на знак жалоби й вирушив до Господнього храму. ² Він послав Еліакима, що управляв царським палацом, писаря Шевну та головних священиків, які теж вдягли жалобний одяг, до пророка Ісаї, сина Амоса. ³ Ті звернулися до нього з такими словами: «Ось що говорить Езекія: „Цей день є днем смутку, докору й сорому. Тяжкий він буде, та нагадуватиме той день, коли дитина має народитись, та в неї недостатньо сил, щоб вийти із утроби. ⁴ Може, станеться так, що Господь, твій Бог, почує всі слова, які говорив воєначальник, посланий своїм володарем, царем Ассирії, щоб позбиткуватися з живого Бога. Тож Господь, твій Бог покарає його за ті слова, що Він почув. Тому молися за людей, які ще залишилися живими”».

⁵ Коли урядовці царя Езекії прийшли до Ісаї, ⁶ він їм відповів: «Ви мусите сказати вашому володарю про те, що говорить Господь: „Не бійся почутого, не бійся тих слів, якими Мене ображали слуги царя Ассирії. ⁷ Послухайте, Я вселю в нього дух, і він зрозуміє послання й повернеться до своєї землі, а Я зроблю так, що його зарубають мечем у власній країні”».

Ассирійське військо відходить від Єрусалима

⁸ Коли воєначальник довідався, що ассирійський цар вийшов з Лахиша й напав на Ливну, він відступив від Єрусалима. ⁹ На той час до царя Ассирії дійшла звістка про ефіопського царя Тиргаку^[a], що той виступив війною проти нього. Коли ассирійський цар дізнався про це, то послав гінців до Езекії, наказавши їм, ¹⁰ щоб вони передали царю юдейському Езекії таке:

«Не дозволяй Богу, на Якого ти покладаєшся, себе дурити обіцянкою, що Єрусалим не буде переможений царем Ассирії. ¹¹ Ти ж певно, чув, що царі ассирійські царі сплюндрували всі землі та зруйнували їх ущент. То ж хіба ти будеш врятований? ¹² Хіба врятували боги тих народів, яких знищили мої предки: Ґозан, Гаран, Резеф і народ Едема^[b], який жив у Тель-Ассарі. ¹³ А де тепер цар Гамата, цар Арпада, цар міста Сефарваїма, царі Гени чи Івви?»

Молитва Езекії

¹⁴ Езекія отримав листа, що йому вручили посланці, й прочитав його. Потім він пішов до храму Господнього, розгорнув листа перед Господом ^15-16 і почав молитися: «Господи Всемогутній, Боже Ізраїлю, Який посів на престолі над Херувимами. Ти—єдиний Бог усіх земних царств, бо Ти створив небеса й землю.

¹⁷ Вслухайся, Господи, почуй! Розплющ очі, Господи, подивися й послухай, якого листа прислав Сеннахерив, щоб образити живого Бога. ¹⁸ Справді, Господи, царі Ассирії знищили всі народи та спустошили їхні землі. ¹⁹ Вони жбурнули їхніх богів у вогонь, адже то були лише рукотворні боввани з дерева й каменю, тому їх і знищено. ²⁰ А тепер, Господи, наш Боже, врятуй нас від його руки, щоб усі царства земні знали, що Ти, Господи,—Єдиний Бог».

Бог відповідає Езекії

²¹ Тоді Ісая, син Амоса послав таку звістку Езекії: «Ось що Господь, Бог Ізраїлю мовить: „Оскільки ти молився Мені щодо ассирійського царя Сеннахерива, Я почув тебе^[c]. ²² Тож Господь послав таке пророцтво про нього:

Боже послання Езекії

³⁰ Для тебе ж, Езекіє, буде знаком ось що: цього року їстимеш усе, що виросте саме, наступного року будеш харчуватимешся тим, що позростає з самосію, а вже на третій рік посій і пожни збіжжя, посади виноградники і збери з них урожай.

³¹ І знову всі ті, хто виживуть із роду Юди, пустять глибоко коріння й матимуть добрі плоди. ³² Адже вцілілі вийдуть з Єрусалима, вони спустяться з гори Сіон. Велика любов^[e] Всемогутнього Господа зробить це.

³³ Саме тому ось що Господь говорить про ассирійського царя:

³⁶ Тоді зійшов Господній Ангел і вбив сто вісімдесят п’ять тисяч воїнів в ассирійському таборі. Коли наступного ранку люди прокинулись, то побачили навкруги мертві тіла. ³⁷ Тому ассирійський цар Сеннахерив відступив і повернувся додому в Ниневію, де й лишився.

³⁸ Якось коли він поклонявся у храмі свого бога Нісроха, його сини Адраммелех та Шарезер зарубали його мечами і втекли на землі Арарату, а царем Ассирії став його інший син Есаргаддон.