Add parallel Print Page Options

Еліфазове слово

Тоді заговорив Еліфаз із Темана:

«Якщо до тебе хтось промовить слово,
    чи зможеш ти стерпіти?
    Хто тут утримається і змовчить?
Ти багатьох людей навчав,
    ти зміцнював заслаблі руки.
Порадами твоїми звивсь на ноги той, хто спотикався,
    зміцнив коліна ти тремтячі.
Тепер от сталося з тобою лихо, ти роздратований;
    насунулась біда впритул, і ти розгубивсь.
Невже твоя набожність не дає відваги?
    Твої чесноти сподівань не варті?
Згадай: хіба безвинні згублені були,
    чи праведних хоч десь та погубили?
Як я не раз спостерігав,
    хто оре злом і засіває кривду, те й пожинає.
Шквал Господнього гніву вимітає,
    їх Божий Дух з лиця землі стирає.
10 Хай лев гарчить, хай лева рик гнівливий не вмовкає,
    але повипадали зуби в левеняти.
11 Немає здобичі, й левиця гине з голоду,
    а левеняти, згодом, розбрідають хто куди.

12 Мені таємно звістку принесли,
    і вухо ледь вловило тихий шепіт.
13 Мені видіння ночі марево плели,
    коли глибокий сон склепив повіки.
14 Страхи й жахи чіплялися за мене,
    змушуючи кістки мої тремтіти.
15 Привід пройшов повз мене,
    й волосся стало диба.
16 Не ворушився він,
    та я його подоби не впізнав.
Перед очима чийсь явився образ,
    і тиша. Раптом голос пролунав.
17 Чи можна праведнішим буть від Бога,
    чи може смертний чистотою перевершити Творця?
18 Він довіряти слугам Своїм (Ангелам) не може,
    вони, Його посланці, помиляються і ті.
19 А що вже говорить про тих,
    хто мешкає у глиняних хатах[a],
    де замість підмурівка—порох?
Як тую міль, їх Бог крушить.
20 Від ранку їм ударів завдає Він;
    немає в них основи, тож і гинуть,
21     й нічого не лишається від них.
Отож вони конають, мудрості позбуті».

Footnotes

  1. 4:19 у глиняних хатах Тобто «людина, яка мешкає у своєму тілі».