Add parallel Print Page Options

Розгром північних міст

11 1-2 Як почув про це Явін, цар хазорський, то послав він до Йовава, царя мадонського, до царя шимронського, до царя ахшафського і до всіх царів, що жили на півночі в горах та в пустелі, на південь від озера Кіннерет[a], і в західному підгір’ї, і в Нафот-Дорі на заході, до ханаанців на сході й на заході до амореїв, хиттитів, перизійців, до євуситів у гори, і до хивійців, що жили під горою Хермон у землі Міцпа.

Вирушили вони величезним військом, зібрали всі свої сили. Були їх воїни численні, як пісок на морському березі. Мали вони багато коней та колісниць. Усі ті царі зустрілися в призначеному місці й розбили спільний табір при озері Мером, щоб разом виступити проти Ізраїлю.

Господь сказав Ісусу: «Не бійся їх, бо завтра по цій порі я віддам їх у руки ізраїльтян і всіх їх буде вбито. А ви мусте перерізати жили їхнім коням і спалити їхні колісниці». Отож Ісус зі своїм військом виступив і напав на них зненацька при водах Мерома. І віддав Господь їх у руки ізраїльтян. Ті атакували їх і погнали аж до Великого Сидона[b] і Місрефот-Маїму, а на схід аж до долини Міцпа. І били вони їх, аж поки не знищили.

Ісус усе зробив так, як наказав Господь. Він поперерізав жили їхнім коням і поспалював їхні колісниці. 10 Тим часом Ісус повернувся й захопив Хазора. І зарубав Ісус їхнього царя мечем. Хазор стояв на чолі об’єднаних царів, що виступили проти Ізраїлю. 11 Від меча ізраїльтян загинуло все живе. Жодної душі не лишилося. А місто Ісус спалив.

12 Ісус захопив усі міста царські та їхніх царів. І всі вони загинули від меча Його, як і наказав був Мойсей слуга Господній. 13 Але ізраїльтяни не спалили ті міста, що стояли на узвишшях, крім Хазора, яке спалив сам Ісус. 14 Усе добро, що було в тих містах, і худобу ізраїльтяни взяли собі. А людей усіх понищили до одного. Жодної живої душі не лишилося.

15 Ісус усе зробив саме так, як Господь звелів слузі своєму Мойсею, а Мойсей наказав Ісусу. Отож Ісус виконав усе точнісінько так, як Господь наказав Мойсею. 16-17 Ісус захопив усі верховинні землі, увесь Неґев, і землі Ґошена, західне підгір’я, Арав (Йорданську долину), Ізраїльську гору з її підніжжям, від гори Халак[c], що сягає Сеїру, і аж до Ваал-Ґаду в Ливанській долині під горою Хермон. І схопив Ісус усіх їхніх царів і стратив усіх. 18 Довго Ісус воював з усіма тими царями. 19 Жодне місто не піддалося миром ізраїльтянам, окрім хивійців, що мешкали в Ґівеоні. Ізраїльтяни усіх захоплювали війною. 20 Бо то Сам Господь укріпив їхні серця й надав рішучості на війну проти Ізраїлю. Тож були вони винищені ізраїльтянами до ноги, як Господь наказав Мойсею.

21 На той час Ісус пішов і знищив анакійців, що мешкали у горах, в Хевроні, Девірі й Анаві, в усіх горах юдейських і в усіх горах ізраїльських. Ісус вигубив їх до ноги з усіма їхніми містами. 22 Жодного анакійця не лишилося на ізраїльській землі. Дехто лишився ще в Ґазі, Ґаті та Ашдоді. 23 Отож Ісус захопив усі землі, як Господь наказав Мойсею. І роздав Ісус землі у власність ізраїльтянам, відповідно до колін. І запанував мир тоді у всьому краї.

Footnotes

  1. 11:1-2 Кіннерет Стародавня назва «Ґалилейського озера».
  2. 11:8 до Великого Сидона Найбільше, найбагатше й найзнаменитіше финикійське місто.
  3. 11:16-17 Халак Або «Лиса»—безліса гора на південь від Мертвого моря.