Иакова 2

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Полюбіть ближнього свого

2 Любі брати і сестри мої, тримайтеся віри в нашого славного Господа Ісуса Христа. Не ставтеся до одних людей краще, ніж до інших. ² Скажімо, прийдуть на ваше зібрання людина в гарному вбранні та з золотим перснем і бідна людина у зношеному одязі. ³ Якщо ви виявите особливу увагу тому, хто в пишному вбранні і скажете: «Сідай тут, на гарному місці», а до бідного: «Стій там» або «Сідай біля ніг моїх»,— ⁴ чи не є свідченням того, що ви поділяєте людей на більш і менш важливих? Таким чином, ви стаєте непобожним суддею з лихими думками.

⁵ Слухайте ж, любі брати і сестри мої! Чи не вибрав Бог бідних цього світу бути багатими вірою й спадкоємцями Царства, яке Бог обіцяв тим, хто любить Його? ⁶ А ви зневажили убогих! Та хіба ж не багаті пригноблюють вас? Хіба не вони тягнуть вас до суду? ⁷ І хіба не вони паплюжать добре ім’я Христа, котре було дано вам?

⁸ Якщо ви справді виконуєте царський Закон, що записаний у Святому Писанні: «Люби ближнього^[a] свого, як себе самого»^(A),—то чините праведно. ⁹ Та коли ви щось робите, зважаючи на особу, ви чините гріх, і будете покарані як порушники Закону. ¹⁰ Бо хто дотримується Закону в цілому, але порушує його в чомусь одному, той вважатиметься порушником усього Закону. ¹¹ Всевишній, Який заповідав: «Не чини перелюбу»^(B), також сказав: «Не вбивай»^(C). Отож, якщо не чиниш перелюбу, але вбиваєш, то ти є порушником усього Закону.

¹² Говори і дій як людина, яку судитимуть за Законом, що дає свободу. ¹³ Бо суд Божий буде безжалісним до того, хто не виявляв милосердя. Проте милосердний не боятиметься суду.

Віра й добрі справи

¹⁴ Брати і сестри мої, яка з того користь, коли людина стверджує, що має віру, але нічого не робить на підтвердження тієї віри? Хіба може така віра спасти? ¹⁵ Скажімо, брат або сестра мають потребу в одязі або їжі повсякденній, ¹⁶ а хтось із вас їм каже: «Я сподіваюсь, що ти в теплі і маєш, що їсти. Іди собі з миром!»—але не дасть необхідного. Чи буде з цього користь? ¹⁷ Так само й віра: якщо вона не супроводжується вчинками, то сама по собі вона мертва.

¹⁸ Хтось може сказати: «У тебе віра, а в мене вчинки. Але кажу вам: без справ неможна довести, що ви маєте віру, а я виявляю свою віру у добрих вчинках своїх. ¹⁹ Ти віриш, що Бог єдиний? Добре! Але навіть демони вірять у це і тремтять від страху».

²⁰ Нерозумний! Ти хочеш доказів того, що віра без діл мертва? ²¹ Хіба предок наш Авраам не був виправданий Богом за вчинки свої, коли приносив у жертву свого сина Ісаака? ²² Як бачите, віра сприяла вчинкам його і ставала довершеною завдяки ділам. ²³ Отак здійснилося сказане у Святому Писанні: «Авраам вірив у Бога, й ця віра була зарахована йому у праведність»^(D), і тому Авраам був названий другом Бога^(E). ²⁴ Отож ви бачите, що людину перед Богом виправдовують її вчинки, а не сама лише віра.

²⁵ І так само хіба не була розпусниця Рааб виправдана перед Богом за свої вчинки, коли надала притулок шпигунам і допомогла їм утекти іншою дорогою?^{[b] 26} Ось чому, як тіло мертве без духу, так і віра мертва без діла!