Add parallel Print Page Options

10 Я вельми потішився в Господі, що справді ви вже нових сил набули піклуватись про мене; ви й давніш піклувались, та часу сприятливого ви не мали.

11 Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю.

12 Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.

13 Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.

14 Тож ви добре зробили, що участь узяли в моїм горі.

15 І знаєте й ви, филип'яни, що на початку благовістя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була жадна Церква до справи давання й приймання для мене, самі тільки ви,

16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солуня.

17 Кажу це не тому, щоб шукав я давання, я шукаю плоду, що примножується на річ вашу.

18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафродита, що ви послали, як пахощі запашні, жертву приємну, Богові вгодну.

19 А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.

Read full chapter