¹⁷ (4-14) Через постанову Сторожів Божих це слово, а повідженням Святих ця річ, аж прийде до того, що пізнають живі, що над людським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низького з людей ставить над ним.

²⁸ (4-25) Усе це сталося над царем Навуходоносором.

²⁹ (4-26) На кінці дванадцяти місяців проходжувався він по царському палацу в Вавилоні.

³⁰ (4-27) Цар заговорив та й сказав: Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти?