Add parallel Print Page Options

Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:

Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.

А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.

І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?

А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.

Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.

І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.

І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...

А їдців було тисяч з чотири!

10 І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.

Read full chapter