До Филимона 7-17

Ukrainian Bible

⁷ Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця бо святих заспокоїв ти, брате.

⁸ Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати накази тобі про потрібне,

⁹ але більше з любови благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.

¹⁰ Благаю тебе про сина свого, про Онисима, що його породив я в кайданах своїх.

¹¹ Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.

¹² Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.

¹³ Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайданах за Євангелію,

¹⁴ та без волі твоєї нічого робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби вимушений, але добровільний.

¹⁵ Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,

¹⁶ і вже не як раба, але вище від раба, як брата улюбленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, і за тілом, і в Господі.

¹⁷ Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.